Детский писатель от Бога! Очень здоровские произведения!
Забіла Наталя Львівна (20 лютого (5 березня) 1903)
Збірки творів:
Твори[ред. • ред. код] Веселим малюкам: Вірші. — К.: Веселка, 1980. — 86 с. Твори в чотирьох томах.- К.: Веселка, 1973. Вибрані твори. В 4 т.: Вірші, казки, загадки. Т. 1: Веселим малюкам. — К.: Веселка, 1983. — 239 с. Вибрані твори. В 4 т.: Вірші, казки. Т. 2: У широкій світ. — К.: Веселка, 1983. — 207 с. Вибрані твори. В 4 т.: Оповідання, казки, повість. Т.3: В казках і в житті. — К.: Веселка, 1984. — 319 с. Вибрані твори. В 4 т.: П'єси. Т. 4: Завісу відкрито. — К.: Веселка, 1984. — 248 с. Стояла собі хатка. — К.: Махаон-Україна, 2001. — 18 с. Троянові діти: Драматична поема. — К.: Веселка, 1982. — 101 с. У широкий світ: [Вибрані твори]. — К.: Дитвидав, 1960. — 183 с. Яссочина книжка: Оповідання. — 4-е видання. — К.: Веселка, 2000. — 28 с.
Вірш РУКАВИЧКА
По ялинку внучка з дідом Йшли по лісі навмання. А за ними бігло слідом Довговухе цуценя. Задивилась, мабуть, внучка На ялинку, на сосну І зронила якось з ручки Рукавичку хутряну. Рукавичка невеличка На снігу собі лежить. Раптом мишка тишком-нишком З нірки вилізла й біжить. — Ну й хатинка! Ну й дивинка! Відгукнися — хто тут є? — Тільки голосу з хатинки Щось ніхто не подає. Влізла мишка в рукавичку І сама в ній стала жить. Раптом зайчик-побігайчик З-під ялиночки біжить. — Ну й хатинка! Ну й дивинка! Відгукнися — хто тут є? — Чує зайчик — із хатинки Хтось там голос подає: — Є тут мишка-гострозубка. Ну, а ти хто? Що за гість? — А я зайчик-побігайчик, Довгі вуха, куций хвіст! Вліз і зайчик в рукавичку, Стали вдвох у хатці жить. Раптом білка — стриб із гілки! Та по стежечці біжить. — Ну й хатинка! Ну й дивинка! Відгукнися — хто тут є? — Чує білочка — з хатинки Хтось там голос подає: — Є тут мишка-гострозубка, Є тут зайчик — куций хвіст! — А я білка — тепла шубка, Невеличка я на зріст! Влізла й білка в рукавичку, Стали втрьох у хатці жить. Глядь, поглядь, аж ось лисичка Попід соснами біжить. — Ну й хатинка! Ну й дивинка! Відгукнися — хто тут є? — Чує лиска — із хатинки Хтось там голос подає: — Є тут мишка-гострозубка, Є тут зайчик — куций хвіст, Є тут білка — тепла шубка. Ну, а ти хто? Що за гість? — Хто ж не зна мене, лисичку, І вигадливу,й метку? — Влізла й лиска в рукавичку, Примостилась у кутку. Ще й кабан прибіг ікластий, І куниця, й їжачок. Тут і голці ніде впасти! Скільки сміху й балачок! Рукавичка невеличка На снігу собі лежить. А з барлогу на дорогу Вийшов заспаний ведмідь. — Що за зборище зібралось? Що за хата? Хто тут є? Хто здіймає сміх та галас, Зовсім спати не дає? — Є тут мишка-гострозубка, Є тут зайчик — куций хвіст, Є тут білка — тепла шубка, Що малесенька на зріст. Ще й лисиця є, сестриця, І вигадлива, й метка, Є кабан, їжак, куниця. Ну, а хто це нас ляка? — Я ведмідь, я хочу спати, Сміху-жартів не люблю! Сяду я на вашу хату, Всіх вас разом роздавлю! Злий ведмідь гарчить, лютує, Ломить всі кущі підряд. Що робити?! Хто врятує Переляканих звірят?!.. А тим часом дід та внучка Вже ялинку принесли. Так у внучки змерзла ручка, Що аж зашпори зайшли. — Рукавичка де ж поділась? Загубила!.. Ай-ай-ай! Побіжи, мій песик милий, Рукавичку відшукай! Песик дівчинку послухав, Хвіст — угору, в землю — ніс, І примчався скільки духу На те саме місце в ліс. Рукавичка, як живая, Ходить ходором, тремтить. А до неї підступає Розлютований ведмідь. Як загавкав пес на нього — Аж ведмідь оторопів, Зразу втік і до барлога Причвалав і захропів. Тут звірята всі зраділи, Стали песика хвалить, Що прогнав ведмедя сміло, Не злякався ні на мить. Каже песик: — Дуже прошу Інше мешкання знайти. Треба дівчинці хорошій Рукавичку віднести. — А хіба ж це рукавичка?! — Загукали всі. — Невже?! В нас нема такої звички Забирать собі чуже! Всі ми підемо з тобою Рукавичку повернуть! — І веселою юрбою Звірі вирушили в путь. До дівчатка за хвилинку Рукавичку віднесли, І всі разом круг ялинки Танцювати почали.
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
